Маніпуляції серед учнів ПТНЗ і шляхи їх попередження

Манипуляции в системе «учитель — ученик»

Ученики манипулируют учителями

Семейный опыт манипулирования дети дополняют и развивают в учебном заведении. Перечислим наиболее часто используемые учениками манипуляции. Начнем со срыва уроков, в частности — контрольных работ. Здесь широкая палитра способов, от классических до новомодных — ложных сообщений о заложенной бомбе. Начнем с тех, что достались по наследству.

Манипуляция «Вызывающее поведение»

Цель манипулятора — нестандартной выходкой обратить на себя внимание класса, поднять свой статус среди сверстников. Вот одна из конкретных реализаций этой цели. Учитель, поздоровавшись с классом, замечает, что один из учеников на задней парте разлегся на ее сиденье. Делает замечание. Нарушитель не реагирует. Класс замер — что предпримет учитель?

Неопытный педагог будет нервничать, конфликтовать с Нарушителем. Тем самым цель того будет достигнута. Мишенью воздействия в этой манипуляции является предполагаемая слабость учителя, надежда, что он не найдет выхода из создавшейся ситуации. Вовлечением в манипуляцию — обязанность учителя поддерживать дисциплину в классе.

Манипуляция «Толстокожий»

Некий ученик не хочет сидеть на уроках одной из учительниц. Но просто пропускать ее уроки — вызовут родителей. Тогда он решает использовать невоздержанность учительницы на язык: когда она выведена из себя, может и обозвать. Ученик с начала урока начинает «доводить» ее. Она делает ему одно замечание, другое, третье. Поскольку до него «не доходит», она начинает давать ему нелестные эпитеты, а поскольку он «толстокожий» и не реагирует, то, наращивая силу конфликтогенов, постепенно доходит и до оскорблений. Тут манипулятор с шумом поднимается: «Я не намерен терпеть оскорбления» — и покидает класс, точно зная, что учительница не будет на него жаловаться. Можно пропустить и еще несколько ее уроков. Поднимать шум ей не с руки — всплывет то, что она оскорбляет учеников.

Мишень воздействия — слабость учительницы, проявляющаяся в ее несдержанности. Побуждение (к оскорблению) — впечатление «толстокожести», созданное нарушителем дисциплины. Трансактный анализ показывает: потеряв контроль над собой, учитель перешел из состояния Родитель (учит) в состояние Дитя (преобладание чувств).

Манипуляция «Столкнуть лбами взрослых»

Вот некоторые манипулятивные высказывания учеников, имеющих целыо столкнуть родителей с учителем: Моя мать говорит, что это глупое задание.

Здесь сталкиваются состояния Р учителя и родителя. Мишень воздействия — чувство достоинства сталкиваемых людей. Или настроить одного учителя на другого: Мы не смогли сделать ваше задание, потому что по математике (физике, химии и т.п.) нам столько задали, что на ваш предмет уже не осталось времени. И так каждый раз! Мишенью воздействия в данном случае является несогласованность действий учителей. Сравнение действий противопоставляемых сторон служит побуждением к конфликту между ними.

Манипуляция «Доносчики»

Некоторые учителя приучают детей сообщать им, кто нарушает установленные правила (сквернословит, хулиганит, курит и т.п.). Ябед поощряют. Мишеныо воздействия является желание ребенка получить похвалу и поддержку старшего. Побуждением — поощрения и «особые отношения». Изнанкой этой манипуляции является, во-первых, ненависть, которой платят дети «ябедам». Во-вторых, вырабатывается привычка к доносам, которая в нашем обществе осуждается.

Манипуляция «Оставляю после уроков!»

Обычно угроза этого делается, чтобы обратить на нарушителей недовольство всего класса, в надежде повлиять таким образом на виновников. Это манипуляция, поскольку преподаватель перекладывает ответственность за поддержание порядка на учащихся. Но это обязанность учителя. Дети интуитивно чувствуют, что это нечестно. И возмущение свое направляют на учителя. Вместо поддержки класса — негодование учеников и потеря части своего авторитета.

Манипуляция «Добрый учитель»

Учитель не требователен, легко ставит незаслуженно хорошие оценки. Он «купается в любви», поскольку это устраивает учеников и их родителей (пока), а также и администрацию школы. Жертвами этой манипуляции ученики почувствуют себя, когда им придется сдавать предмет при поступлении в вуз.

Преподаватели манипулируют  учащимися

Манипуляция «Хозяин — барин»

Это самая распространенная и самая опасная манипуляция. Ее проявления: определенная вольность в оценке некоторыми преподавателями знаний студентов (на экзамене, зачете, контрольной и т.д.): «Хочу казню, хочу милую»;'произвольное установление требований к экзамену, зачету, относительно посещения занятий студентами, отношения к наличию конспектов, опозданиям и т.п.; угрозы наказать оценкой в конце семестра за нарушение студентом установленного порядка и т.д. Ситуация «хозяин — барин» является манипуляцией, поскольку выигрыш преподавателя — односторонний. Такими способами он повышает свою значимость (в том числе и в своих глазах). Студенты являются жертвами, поскольку подспудно внушается мысль, что оценка их работы не объективная, а субъективная, зависящая от отношения преподавателя к студенту. Это провоцирует последних на заискивание перед преподавателями, на подарки (а то и на взятки). Таким образом, ситуация «хозяин — барин» выгодна многим, кто недобросовестно относится к своим обязанностям. Страдает от этого в первую очередь качество обучения, и это наносит огромный моральный урон поколениям вступающих в самостоятельную жизнь выпускников. Мишенью воздействия на студентов является их зависимость от преподавателя.

Эта формулировка подсказывает, что для улучшения ситуации нужно как-то уменьшить зависимость показателей успеваемости от личных предпочтений некоторых преподавателей. На наш взгляд, чтобы уменьшить зависимость студентов от преподавателей, следует заменить устные экзамены и зачеты письменными. Тогда их результат можно эффективно контролировать. Практика проведения письменных экзаменов показала, что отношения между преподавателем и учащимся становятся в большей степени партнерскими; конфликты, претензии практически не возникают, поскольку нет почвы для манипуляций, которые, как мы уже видели, являются источником конфликтов.

Манипуляция «Пресечение вопросов учащихся»

Не зная ответа на заданный  учащимся вопрос по теме занятия, некоторые преподаватели, вместо того чтобы честно признаться в этом, реагируют так, что у учащихся напрочь отбивается желание задавать вопросы. Подобное поведение преподавателя резко снижает качество обучения.

Нетребовательность преподавателя делает его жизнь спокойной. Но! Следующие предметы, предполагающие соответствующие знания, учащимся одолеть значительно сложнее. «Разболтавшись», учащиеся в штыки принимают вполне разумные требования других преподавателей. И в итоге страдает качество подготовки специалистов.

Рассматривая различные области взаимоотношений между людьми, мы видели, что количество манипуляций подчиненных превышает число манипуляций со стороны руководителей, детей — над родителями, учеников — над учителями. Подобная закономерность еще в большей степени проявляется в учебном заведении: на три приведенные выше манипуляции преподавателей студенты отвечают  двадцатью пятью манипуляциями ].

Как правило, долгосрочной манипулятивной целью является желание получить положительную экзаменационную оценку или зачет «с наименьшими знаниями», «не напрягаясь» и т.д.

Краткосрочными, промежуточными целями могут стать следующие: удачно пройти текущий этап обучения (получить оценку на занятии, сдать контрольную или курсовую работу), не утруждая себя при этом должной подготовкой, пропустить занятие (-ия) или прикрыть пропуски без уважительных причин, получить задания меньшего объема и др. Манипуляция учащихся  может также носить характер «развлечения», «разрядки», «самоутверждения».

Прагматическая манипуляция направлена на достижение определенной цели, чтобы добиться выигрыша (заставить адресата что-либо принять, от чего-либо отказаться и т.п.).

Гедонистическая манипуляция совершается ради той эмоциональной реакции, которую манипулятору удается вызвать у адресата. В некоторых случаях манипуляция выступает средством психологической защиты в ответ на неадекватные, с точки зрения учащихся, действия преподавателя. «Надавить на жалость» — вызвать у преподавателя чувство жалости, сочувствия, сострадания, рассказывая о проблемах личного, семейного, профессионального характера, проблемах учебы, здоровья: «доказать, что ты находишься в безвыходном положении», «рассказать про свою трудную жизнь и нелегкую судьбу», «рассказать о своих трудностях» и др.

«Легенда» — отпроситься с занятий у преподавателя под надуманным предлогом: «мне нужно в больницу», «приехали родители», «нужно забрать передачу», позвонили из дому на вахту, чтобы я перезвонил», «трудно добираться домой» и др.

«Шпоры и бомбы» — списывать на занятиях, зачетах или экзаменах со шпаргалок, конспектов, книг, из работ других студентов или взятые из Интернета.

«Прикинуться валенком» — приводить ложные причины плохой подготовки (полной неподготовленности) к занятию, зачету, экзамену или отсутствия на занятии: «рассказать небылицу, почему не готов», «байки насчет причин пропусков».

«Ждать у моря погоды» — пообещать исправиться в следующем семестре: «обещаешь преподавателю, что в следующем семестре выучишь», «Я отвечу в следующий раз» и др. Второй тип: мишень воздействия на преподавателей — их потребность в самоутверждении и в положительных эмоциях.

 «Заговаривать зубы» — поддерживать разговор на интересующие преподавателя темы: «попробовать пошутить с ним, перевести разговор в другое русло, запутать его» и др.

«Чего изволите» — понравиться преподавателю, создать себе имидж «хорошего человека»: «вести себя так, как желает преподаватель», «поддерживать его точку зрения, поддакивать и внимательно слушать», «приспосабливаться» и др.

«Пустить пыль в глаза» — расположить к себе преподавателя, используя комплименты, лесть: «можно слегка подольститься», «несколько ловких комплиментов и шуток, сказанных вовремя», говорить: «Как вы хорошо выглядите», «Как нам нравятся ваши занятия», «Такого классного преподавателя еще не было» и др.

«Чувство общности» — создать чувство общности с преподавателем: «говорить так, как преподаватель (терминология, выражения)», «подстраиваться под настроение преподавателя», «копировать манеру поведения преподавателя» и др.

Третий тип: мишень воздействия — неспособность некоторых преподавателей противостоять психологическому давлению.

«Бунт на корабле» — оказывать давление на преподавателя студенческой группой: «вся группа просит не проводить занятие», «на первом занятии себя хвалим», «массовые прогулы», «начинается балаган», «договориться всей группой не сдавать зачет» и др.

«Осада крепости» - уговаривать преподавателя, назойливо повторять свою просьбу: «немного настоял», «иногда беру смелостью и наглостью», «в основном беру измором», «ходить в n-й раз на пересдачу — поставит оценку, куда он денется» и др.

«Проверка на прочность» — угрожать преподавателю, шантажировать его: «угрозы пожаловаться начальству», «угрозы о расправе над ним, если не поставит экзамен или зачет», «угрожать родителями», «угрожать самоубийством» и др.

«Снайперский выстрел» — вывести преподавателя из состояния эмоционального равновесия: «мешать преподавателю проводить занятия», «унижение преподавателя в глазах окружающих», «шум в группе, невыполнение задания» и др.

Четвертый тип: мишень воздействия — конформизм некоторых преподавателей.

«Привязать преподавателя» — прибегнуть к посреднической помощи родственников, знакомых, других преподавателей: «пришлось попросить преподавателя, чтобы тот попросил другого», «через третье лицо» и др.

 «Вы обещали» — напомнить преподавателю об обещаниях, которые он на самом деле не давал, «апеллировать к его чести: “Вы же обещали, так не честно”, «давлю на самолюбие: “Вы же справедливый преподаватель и не будете...” и др.

«В пример» — сравнить себя с более слабыми студентами: «сравнить со слабейшим, который получил зачет», и др.

Пятый тип: мишень воздействия — профессиональные установки преподавателей.

«Зарисовка под умного» — изображать «заинтересованность» предметом, создать себе имидж «хорошего ученика»: «создать видимость, что я очень серьезно отношусь к предмету», «задаю вопросы, вступаю в дискуссии», , «подойти после уроков к преподавателю, проявить интерес к его предмету, т.е. засветиться», «демонстративно подсказывать отвечающим», «подсказывать преподавателю», «сделать умное выражение лица», «сажусь на первую парту» и др.

«СССО: сам спрашиваешь — сам отвечай» — вынудить преподавателя самому сделать задание или ответить на вопрос: «скажу слово, переспрошу, так ли это — преподаватель, сам того не замечая, отвечает на мой вопрос» и др.

«Прессинг интеллектом» — продемонстрировать преподавателю глубокие познания в изучаемом предмете, в какой-то другой области или выявить пробелы в знаниях самого преподавателя: «студент выставляет себя большим авторитетом или знатоком в определенных областях знания», «исправлять ошибки, описки преподавателя» и др.

Шестой тип: мишень воздействия — корыстные устремления некоторых преподавателей.

«Метод шуршащей купюры» — предложить или сделать намек на дачу взятки.

«Серпом и молотом» — оказать или предложить свою физическую помощь в каком-либо деле: «предложить физическую помощь», «работать для кабинета», «предложить купить книгу, какой-то предмет, помочь сделать трудную работу», «нарисовать плакат», «собрать столы» и др.

«Презент» — преподнести преподавателю небольшой подарок: «цветы», «конфеты с шампанским», «джентльменский набор» и др.

Опасность этих манипуляций состоит в том, что, будучи многократно обманутыми, преподаватели могут утратить эти качества. Обладатель же противоположных качеств воспринимается самими учащимися как манипулятор и трудный партнер по общению.

Манипуляции учащихся вызывают у преподавателей неблагоприятные эмоциональные переживания, трудности в поведении. Так, 77 % опрошенных педагогов хотели бы овладеть приемами психологической защиты от манипулирования, 17 % затрудняются дать ответ на этот вопрос и лишь 6 % считают, что в таком обучении не нуждаются.

Предупрежден — значит защищен

Психоэмоциональное состояние педагогов  (состояние нервной системы) Только у 12% педагогов - благополучное психоэмоциональное состояние, эмоционально стабильны в общении, работоспособны, что благотворно влияет на психологический климат в коллективе. 88% педагогов (почти каждый) испытывает неблагополучное или нестабильное психоэмоциональное состояние.

 Симптомы нестабильного психоэмоционального состояния проявляются чувстве усталости, нарушении сна, подавленном настроении, повышенном артериальном давление, повышенномй раздражительности, головной боли, состоянии тревоги и др. Такое нестабильное психоэмоциональное состояние приводит к профессиональному выгоранию, неврозу, развитию соматических заболеваний таких, как болезнь сердца, желудка, кишечника.

Очень важно укреплять психику, сохранять свое здоровье, и вырабатывать свой собственный способ психосаморегуляции!

 «Не можешь изменить обстоятельства (невысокая зарплата, много бумаг, нагрузки) – измени отношение к этим обстоятельствам»

 В ситуации ухудшения здоровья педагоги, как правило, занимают выжидательную позицию, предпочитая подождать, чтобы поскорее это все как-то образовалось или закончилось. Мы хотим вам предложить не ждать наступления профессионального выгорания и появления его симптомов, а прямо сегодня заняться профилактикой.

 Мы не хотели сказать, что главные виновники ухудшения психического здоровья учащихся-  это учителя.

 Мы хотели напомнить, что от учителей многое зависит. Вы те, кто проводит с учениками порой больше времени, чем некоторые родители. И кто если не вы протянет им руку помощи.

 Самый важный результат такой помощи - это восстановить у ребенка положительное отношение к жизни, в том числе и к повседневной учебной деятельности, ко всем лицам, участвующим в учебном процессе (ребенок - родители - учителя). Когда учеба приносит детям радость или хотя бы не вызывает негативных переживаний, связанных с осознанием себя неполноценным, недостаточным любви, тогда учеба не является проблемой.

ВИКОРИСТАННЯ ЭВРИСТИЧНИХ МЕТОДІВ В ПРОЦЕСІ ВИКЛАДАННЯ «ТЕХНОЛОГІЇ ПРИГОТУВАННЯ ЇЖІ З ОСНОВАМИ ТОВАРОЗНАВСТВА

Методична доповідь

Тема: «ВИКОРИСТАННЯ   ЭВРИСТИЧНИХ МЕТОДІВ

  В ПРОЦЕСІ  ВИКЛАДАННЯ «ТЕХНОЛОГІЇ

ПРИГОТУВАННЯ ЇЖІ З ОСНОВАМИ ТОВАРОЗНАВСТВА»

 «ВИКОРИСТАННЯ   ЭВРИСТИЧНИХ МЕТОДІВ

  В ПРОЦЕСІ  ВИКЛАДАННЯ «ТЕХНОЛОГІЇ

ПРИГОТУВАННЯ ЇЖІ З ОСНОВАМИ ТОВАРОЗНАВСТВА»

Постановка проблеми. Однією з основних цілей загальної та

професійної освіти є розвиток здатності вчитися, здобувати нові знання,

розвиток усієї системи пізнавально-продуктивних якостей мислення, які

визначають творчий потенціал людини і складають вміння здійснювати

евристичну діяльність. Вона проявляється у здатності ефективно

організувати свою розумову діяльність для вирішення пізнавальних

завдань, тобто висувати гіпотези, будувати плани і стратегії рішень,

проводити правдоподібні міркування і застосовувати евристичні прийоми.

За теорією О.І. Скафи  під евристичними прийомами розуміють

особливі прийоми, що сформувалися в процесі розв’язування одних

завдань та більш або менш свідомо переносяться на інші завдання. Вони

дають загальний напрям думки, не гарантуючи отримання необхідного

результату.

З’ясовуючи, які прийоми входять до окремих видів евристичної

діяльності у зв’язку з технологічними уміннями, ми враховуємо наступні

вимоги:

 а) евристичні прийоми є важливим компонентом евристичної

діяльності викладача, яка сприяє формуванню

необхідних умінь і навичок в процесі навчання технології приготування їжі;

 б)підвищення якості навчання в умовах евристичної діяльності можливе

шляхом виконання учнями спеціальної системи евристичних

професійно-орієнтованих завдань, що сприяє актуалізації евристичних

ситуацій, у процесі «занурення» в які відбувається формування

евристичних прийомів.

Під час вивчення виробництва харчової продукції, традиційних та

перспективних технологій комплексної переробки сировини та її

вдосконалення велику роль відіграють загальні евристичні прийоми.

Аналіз та синтез входять до складу кожного виду розумової діяльності, в тому числі евристичної.

Евристичні завдання на застосування аналізу через синтез можуть

бути такими: охарактеризуйте об’єкт а та об’єкт б; назвіть зв’язки, якими

можуть бути пов’язані об’єкт а та об’єкт б; назвіть нові якості об’єкту б,

який пов'язаний з об’єктом а; ви помітили нові властивості об’єкту б?

Під час викладання теоретичного матеріалу з технології приготування їжі

виділена нами спеціальна форма аналізу через синтез має істотне значення

для розуміння доказового міркування. Добування нових даних, не

укладених у вихідних умовах, введення в хід міркування нових «малих»

посилок відбувається в силу того, що об'єкти міркування в результаті

аналізу при включенні їх у нові зв'язки виступають в нових якостях, нових

понятійних характеристиках.

Наприклад: Проаналізуйте, які зміни відбуваються у картоплі під час кулінарної обробки.

Як відомо, під час механічної кулінарної обробки картоплі

(очищення, нарізування, промивання) частково порушується цілісність її паренхімної тканини, а частина клітин та окремих клітинних структур

руйнується. Це полегшує перехід основних харчових речовин зі

зруйнованих клітин у навколишнє середовище, а також змішування вмісту

їх клітинних органел. В результаті маса картоплі та її харчова цінність

змінюється, виникають ферментативні, окислювальні та інші процеси, які

визивають зміни органолептичних показників (кольору, смаку,

консистенції) картоплі.

Таким чином, під час вивчення технології  виробництва страв і

гарнірів з овочів за загальними закономірностями можна конкретизувати

знання, тобто поділити на частини об’єкти, які аналізуються, та розглянути

перехід від одного з них або декількох до нової системи зв’язків та

відношень.

Невід’ємною складовою професійної діяльності  викладача є

порівняння технологічних об’єктів з метою знаходження аналогів

шуканому об’єкту, перенесення їх властивостей у дані умови,

протиставлення різних способів розв’язання технологічних проблем тощо.

Порівняння – це розумова дія, завдяки якій встановлюються риси

схожості та відмінності між визначеними предметами та явищами.

Якщо в об’єктах знаходять ознаки подібності, то це – зіставлення, якщо

шукають відмінності – це протиставлення. Повне порівняння вимагає

встановлення подібностей та відмінностей. Часткове порівняння

ефективно на етапах сприйняття й осмислення знань, дозволяє глибше

усвідомлювати особливе у досліджуваному матеріалі, зрозуміти зв'язок з

раніше засвоєними знаннями.

Різні типи порівнянь використовуються під час вивчення об’єктів,

значно віддалених один від одного за часом, наприклад , з тем

«Напівфабрикати з м’яса та свійської птиці» й «Страви з м’яса та свійської

птиці», «Напівфабрикати з риби та нерибних морепродуктів» й «Страви з

риби та нерибних морепродуктів» тощо.

 Порівняння однорідних предметів за однаковою ознакою веде до класифікації, ділення об’єктів на групи.

Наприклад: соуси поділяються на основні і похідні.

Завдяки застосуванню в навчанні послідовного у свідомості учнів гальмуються помилкові й закріплюються правильні тимчасові зв’язки, диференційовано засвоюються поняття, правила й закони, створюються міцні асоціативні зв’язки за схожістю та контрастом.

Під час вивчення страв з риби можна з’ясувати, чому до риби

відварної подають соус польський або голландський звичайно окремо, а

припущену рибу завжди поливають зверху соусами з загусниками.

Порівнюючи ці особливості учні пригадують процеси, які

відбуваються під час теплової обробки риби, а конкретно, що під час

варіння у великій кількості води розчинні білки згортаються, утворюючи

на поверхні піну, а шматочки риби залишаються чистими. При припусканні рідина не покриває повністю рибу, згорнуті білки осідають на її поверхні та видалити їх неможливо. Тому, щоб замаскувати непривабливі вироби, їх поливають непрозорими густими соусами з загусниками.

 Значну роль у процесі навчання технології харчування відіграє прийом абстрагування. В евристичному мисленні йому передує порівняння та елементарний аналіз.

Абстрагування – це розумова дія, завдяки якій виділяються одні властивості об’єкта мислення серед інших. Розв’язуючи завдання, студент завжди абстрагується від ознак об’єкта, які в даний момент неістотні.

Під час створення технологій виробництва нових харчових продуктів майбутні фахівці мають справу не з реальними об’єктами, а їх моделями –

вони, наприклад, спочатку складають модель вишуканого кулінарного виробу чи страви. Тому їм доводиться виявляти у об’єктах істотні для даного дослідження властивості та відволікатися від неістотних. Вивчення

технологічних процесів на моделях дозволяє подолати складність реальних

технологічних процесів; вирішувати завдання більш економічними способами; зводити до мінімуму прийняття помилкових рішень проблем

технологічних систем.

Так, наприклад, спостерігаючи за фізико-хімічними процесами, які відбуваються під час теплової обробки м’яса: денатурація м’язових

денатурація сполучної тканинних волокон, деструкція м’язових волокон,

деструкція сполучної-тканинних волокон виокремлюються зміни білків як

спільні для м’яса властивості та осмислюються як самостійна категорія.

Застосування операції абстрагування в пізнавальній діяльності дає можливість глибше й повніше відображати найскладніші явища об’єктивної дійсності. Абстрагування готує ґрунт для глибоких узагальнень.

 Операція узагальнення виявляється в уявному об’єднанні предметів, явищ у групи за істотними ознаками, виокремленими у процесі абстрагування.

Узагальнення – це розумова дія виявлення істотної загальної властивості, яка належить множині об’єктів та об’єднує ці об’єкти докупи.

Узагальнення може здійснюватись такими способами: спосіб узагальнення за аналогією, заміна визначення, зміни доведення, введення параметрів. Під час ознайомлення з асортиментом окремої підгрупи кулінарної продукції спосіб узагальнення за аналогією дає можливість краще засвоїти всю різноманітність кулінарної продукції. Так під час вивчення теми «Приготування супів» вивчення груп страв починається з вивчення загальних правил приготування. Самостійна розробка учнями алгоритму приготування будь-якої страви базується на основі знання загальних правил.

Принцип переходу від загальних правил до окремих застосовується для

всіх груп супів. Так, за загальними правилами приготування супів-пюре

продукти доводять до готовності (варять, смажать, припускають разом з

цибулею, морквою тощо), потім подрібнюють (перемелюють, товчуть,

протирають), розводять рідкою частиною супу (бульйон, молоко, овочеві

відвари). Щоб часточки продуктів не сідали, у супи-пюре вводять розведену

проціджену борошняну пасеровку та кип’ятять. Для покращення смаку,

підвищення поживності та в якості додаткового загусника використовують

льєзон з жовтків та молока, який додають у суп охолоджуючи до 80ºС.

Готовий суп заправляють маслом, яке надає йому гладкість. Знаючи ці правила, усвідомлено засвоївши їх, учні зможуть самостійно розібрати приготування будь-якого супу-пюре.

Систематизація – це прийом розумової діяльності, в процесі якого

об’єкти, які вивчаються впорядковуються у визначену систему на основі

обраного принципу. Продуктом систематизації є наукова теорія, яка включає

поняття, принципи та закони. Засвоєння теорії – тривалий процес, на проміжних етапах якого результатом систематизації є поняття та судження.

Використання прийому систематизації корисне, наприклад, під час вивчення теми: «Вплив теплової обробки на кулінарну готовність продуктів». Систематизація теоретичних фактів із курсу Виробничого навчання та курсу Технологія приготування їжі про способи теплової кулінарної обробки продуктів, фізико-хімічні зміни, які відбуваються у продуктах в процесі теплової обробки приводить до усвідомлення учнями того, що вибір того чи іншого способу теплової обробки визначається перш за все властивостями продуктів. Кулінарна обробка дозволяє підкреслити достоїнства або пом’якшити недоліки продукту. Крім того, можна урізноманітнити меню не тільки за рахунок асортименту сировини, але й завдяки різним способам обробки.

Під час формування евристичної діяльності важливості набуває

прийом класифікації.

Класифікація – це прийом розумової діяльності віднесення одиничних об’єктів або явищ до відповідного роду чи класу.

Даний прийом є основною частиною прийомів систематизації, заучування та відтворення матеріалу, складання схем, техніко-технологічних карт, алгоритмів, таблиць, конспекту, роботи з довідковою літературою.

Якщо розглянути під час лекції аналогічне завдання, то складання

схеми не виключає труднощів.

Аналогія – це розумова дія спрямована на отримання нових знань про властивості, ознаки, відношення предметів та явищ, які вивчаються, на основі знань про їх часткову схожість з іншими предметами та явищами.

Використання аналогій у процесі формування понять сприяє активізації

розумової діяльності майбутніх фахівців та формуванню їх евристичної

діяльності, допомагає запам’ятовувати головне у матеріалі, що вивчається.

Аналогії мають велике значення в процесі пошуку розв’язання завдань, а

також у конструюванні завдань, аналогічних даним, але більш складних.

Висновки. Таким чином, ми приходимо до висновку, що впровадження евристичних прийомів загального виду під час вивчення курсу Технології приготування їжі  буде сприяти пізнавальної активності і продуктивного мислення учнів.

МЕТОДИЧНА РОЗРОБКА УРОКУ З ПРЕДМЕТА

«Технологія приготування    їжі з основами товарознавства»

НА ТЕМУ: «ПРИГОТУВАННЯ СУПІВ-ПЮРЕ»

Викладач предмета «Технологія приготування    їжі з основами товарознавства» ДНЗ «Запорiзький центр професiйно – технічної освiти водного транспорту»

Гуревіч Наталія Василівна

2014

Професія: «Кухар; офіціант».

Тема програми: Технологія приготування супів.

Тема уроку: Приготування супів-пюре.

Мета уроку:

навчальна -  сформувати знання в учнів з технології приготування

                     супів-пюре ,правил подавання та вимог до якості;

розвиваюча- сприяти розвитку вмінь порівнювати, узагальнювати, виділяти

                       головне; логічно, емоційно, переконливо викладати думки;

виховна         -  формування стійких якостей особистості робітника

                       професіонала.

Тип уроку- урок засвоєння нових знань.

Вид уроку- лекція теоретичного конструювання.

Методи проведення уроку-  пояснювально-ілюстративний , проблемний.

Дидактичне забеспечення:

наочні засоби: опорний конспект, технологічні схеми, підручники, роздатковий матеріал, відео презентації, натуральні зразки посуду, інвентарю, приборів для приготування та подавання супів-пюре.

технічні засоби : комп'ютер, електронні носії інформації ,телевізор.

роздатковий матеріал: технологічні картки, технологічні схеми.

Міжпредметні зв'язки:

Устаткування підприємств харчування; організація виробництва та обслуговування; фізіологія харчування; облік, калькуляція та звітність; охорона праці.

ХІД УРОКУ:

І. Організаційний момент.

Привітання учнів.

Перевірка відсутніх учнів та наявності чергових,

Організація готовності уваги учнів до уроку.

ІІ. Актуалізація опорних знань, умінь, уявлень та чуттєвого досвіду  учнів.

Актуалізація мотиваційних резервів учнів шляхом фронтального опитування

з вивченого раніше матеріалу.

Запитання до учнів:

1. Як класифікують супи за способом приготування.

2. Назвіть загальні правила приготування супів.

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності.

Вступне слово викладача.

Смачні супи приготувати  на багато складніше, ніж будь-яку вишукану другу страву. Приготувати гарний суп – велике мистецтво, яке потребує особливої уваги та часу. У цій справі не можливо  досягнути  високої  якості готової страви, якщо не врахувати масу особливостей технології приготування. Далі розмова піде саме про них.

ІV. Оголошення теми, мети,завдань уроку.

    Звернення викладача до учнів.

Після вивчення цієї теми ви отримаєте знання з:

• технології приготування супів- пюре
• орієнтуватись у використанні смакових речовин у приготуванні супів-пюре
• правильно підбирати посуд для подавання
• оформлювати готову страву
• робити розрахунки сировини
• проводити бракераж готових страв.

V. Вивчення нового матеріалу.

Мінімізація теоретичного матеріалу теми шляхом проведення стислої лекції з елементами бесіди.

Характеристика компонентів для приготування супів-пюре.

Питання до учнів:

1.Назвіть овочі, які використовують для приготування  супів- пюре.

2.Назвіть способи теплової обробки продуктів (основні і комбіновані).

      Характеристика продуктів, способів теплової обробки, які використовують для приготування супів-пюре. Пояснення технології приготування супів-пюре з використанням плакату на дошці і роздаткового матеріалу (додаток 1).

Розповідь викладача  про правила подавання, вимоги до якості  супів-пюре  супроводжується демонстрацією відеоматеріалів та натуральних зразків посуду для подавання супів-пюре (додаток 2).

Доповідь учнів про подавання та етикет споживання супів-пюре (додаток 3) .

Самостійна робота.

Завдання для учнів:

Складіть технологічні схеми приготування  супів-пюре,  використовуючи технологічні картки. ( Схеми. Технологичні картки. Додаток 1, 4, 5. )

На виконання цього завдання Вам дається 5 хвилин.

Обміняйтесь  виконаними завданнями для перевірки.

VI. Закріплення, систематизація та узагальнення нових знань.

Опитування учнів.

1.Використовуючи  схеми і плакат «послідовність приготування супів-пюре» розкажіть технологію приготування супу-пюре з різних овочів.

2. Використовуючи  схеми і плакат «послідовність приготування супів-пюре» розкажіть технологію приготування супу-пюре з грибів.

Проблемно-ситуаційні запитання:

1. У приготовленному супі-пюре з картоплі густа частина відділяється від рідкої основи і осідає на дно. Поясніть  якої помилки припустився кухар і як виправити становище.
2. У приготованному супі-пюре  утворились  пластівці з  білка. Поясніть якої помилки припустився кухар і як виправити становище.
3. На виробництві  закінчились яйця, але є жовтковий меланж, чи можливо прийняти замовлення на приготування супу-пюре? Якщо так, то перерахуйте кількість меланжу для приготування 1л супу-пюре.

VII. Підсумки уроку.

Підведення підсумків уроку коротким оглядом  його змісту. Порівняння результатів заняття  з поставленими завданнями, виявлення типових помилок й утруднення учнів, з`ясування  їх причини та визначення шляхів їх усунення.

Оцінювання робіт учнів, оголошення оцінок.

VIII. Домашнє завдання:

1. Л.Я. Старовойт. «Кулінарія» . Стор. 151-153.

2. Складіть технологічні схеми приготування  супу-пюре з птиці,  супу-пюре    бобових.

ВИКЛАДАЧ : ГУРЕВІЧ НВ

Список літератури

1. Бутейкіс Н.Г. Організація виробництва підприємств громадського харчування. – М.: Вища школа, 1990.
2. Боровікова  Л.А. Товарознавство продовольчих товарів. – М.: Економіка, 1988.
3. Волошенко Т.Д. Устаткування підприємств громадського харчування. К.: ЛДЛ,2005
4. Доцяк В.С. Технологія приготування страв. – К.: Вища школа, 1995.
5. Піденко А.І. Гігієна і санітарія громадського харчування. – М.: Економіка,2004
6. Сборник рецептур блюд и кулинарных изделий для предприятий общественного питания.- К.: А.С.К., 2005
7. Старовойт Л.Я. Кулінарія .- К.:Генеза, 1998.

Додаток 1