Методична діяльність

Методична доповідь
Тема:«Впровадження сучасних виробничих технологій у навчальний процес при викладанні «Технології приготування їжі з основами товарознавства» Впровадження сучаснихтехнонавчальний

Перехід до ринкової економіки вніс певні зміни в систему ресторанного господарства. На зміну державним підприємствам даної галузі з’явились приватні, орендні, спільні підприємства з високим рівнем обслуговування, із застосуванням новітніх технологій, сировини, найсучаснішого обладнання. Інтенсивне зростання мережі підприємств ресторанного господарства різних форм власності, впровадження страв зарубіжних кухонь і нових технологій виробництва вимагає підготовки висококваліфікованого робітника зовсім іншого рівня. На жаль, професійні навички випускників не завжди адаптуються до нових технологій, які уже впроваджені на виробництві, темпи технологічних змін випереджають зміст навчальних програм, а роботодавець бажає бачити робітника, готового відразу приступити до роботи без будь-якого перенавчання. Саме тому  я вважаю головним у своїй діяльності здійснювати підготовку фахівців, які зможуть працювати на сучасних виробництвах та виконувати завдання з використанням нової техніки, сировини, інноваційних способів обробки, приготування та подачі страв.
 Свою діяльність з реалізації цієї проблеми  я розпочала з аналізу кожної теми теоретичного навчання, оцінки необхідних змін та реальної можливості внесення їх до. Таким чиномпрограма  з професії «кухар» була зорієнтована на впровадження сучасних виробничих технологій та тенденцій регіонального виробництва наступними шляхами:
• введення нової сировини та добавок;
• введення нових страв сучасної української кухні, кухні регіону, кухонь світу та технології їх приготування;
• ознайомлення з новим обладнанням, інструментами;
• опрацювання інноваційних способів декорування та подачі страв.
Завдяки професійним шеф-кухарям, які розробляють авторські страви, ресторанна кулінарія рухається вперед. Розробляються нові поєднання інгредієнтів при приготуванні страв, вводяться різні добавки, спеції для покращання смакових якостей страв та виробів. Тому введення нової сировини, продуктів і добавок до окремих тем робочої програми, на нашу думку, є обов’язковим.
Так, до теми «Механічна кулінарна обробка овочів, грибів» ввели обробку авокадо, фізалісу, фенхелю, пекінської капусти, качанного салату – сировини,яка сьогодні широко застосовуються в ресторанному господарстві;
при вивченні  теми«Нарізання овочів» використуемо міжнародні назви форм нарізання овочів,
вирощуемо пряні трави та квіти для оформлення страв на підвіконні.
 «Механічна кулінарна обробка м’яса, м’ясопродуктів, субпродуктів, приготування напівфабрикатів» ввели приготування напівфабрикатів високого ступеня готовності;
 тема  «Приготування страв з круп, макаронних виробів, бобових» поповнилася новими видами
 макаронних виробів з твердих сортів пшениці(фетучіні,капеллини ,лингвини ,канелоні,лазанья і т .д.)
рису( басматі,арборіо, жасмін і т.д.)
пшеничноі  крупи(кус-кус, булгур)( презентації; натуральні зразки)
 «Приготування страв з яєць» – яйцями перепелиними та страусиними;новими технологіями при приготуванні яєць «пашот»
Сьогодні підприємства ресторанного господарства пропонують відвідувачам не тільки страви української кухні, а й різних кухонь народів світу, тому знань технології приготування базових страв, які входять до змісту програми навчання, недостатньо для майбутнього робітника. Виходячи з цього, ми на засіданні методичної комісії доповнили зміст навчальної програми переліком нових страв сучасної української кухні, кухонь світу та разом з учнями відпрацьовуємо технологію їх приготування налабораторних роботах .
 Такі теми, як тема «Приготування страв з круп, макаронних виробів, бобових», доповнена стравами – лазанья, канелоні, пасти з різними наповнювачами;
 тема  «Приготування супів» – супами-пюре – гострий сирний, цибулевий, молочний з цвітною капустою, рибний, «морський коктейль»;
 тема
 «Приготування страв та гарнірів з овочів» – відварною сочевицея з приправами, мусака, стручковою квасолею, стручковою квасолею в соусі, биткамии з цибулі;
 тема  «Приготування прісного тіста та виробів з нього» – домашньою локшиною, галушками, ,локшиною з шпинатом,буряком ,морквою равіолі.
В останні роки з метою поліпшення якості страв на підприємствах ресторанного господарства широко використовується сучасне обладнання, а страви, приготовлені з його допомогою, зберігають свій натуральний смак, природний колір та вітаміни. На жаль, матеріально-технічна база нашого навчального закладу не дає можливості практично знайомити учнів з новими видами сучасного обладнання, проте була   машина з насадками для виготовлення пасти різних розмірів, блендери, мікрохвильові печі, сучасний посуд для подавання страв.
Я створила мультимедійну презентацію, яка використовується на уроках для ознайомлення учнів з сучасним обладнанням при вивченні теми «Теплова обробка продуктів». Учні  розказують про обладнання, яке встановленно на виробництві, де вони проходять практику.
Таким чином, готуємо учнів до швидкої адаптації на виробництві.
 У закладах ресторанного господарства важливе значення має така стадія технологічного процесу виробництва кулінарної продукції, як декорування страв та способи їх подачі. Тому майбутні фахівці повинні бути обізнані з сучасними способами декорування та подачі страв та використовувати їх у своїй професійній діяльності.
 На лабораторних роботах знайомлять учні знайомляться  із візажним оформленням страв та десертів, варіантами подачі страв. Активно використовується технологія «карвінг». Прийоми «карвінгу» представляють широкі творчі можливості при декоруванні страв. Нашими майстрами і викладачами спецдисциплін створена добірка технологічних, інструкційних карт, інструкційних фото-алгоритмів приготування страв, відеороликів майстер- класів, у тому числі і власного виробництва. Увесь цей матеріал використовується на уроках, частково заміняючи практичні покази.
Сучасні види та способи обробки харчових продуктів,Способи теплової кулінарної обробки, що застосовуються на підприємствах ресторанного господарства.
У сучасній технології продукції ресторанного господарства України також з’являється чимало технологічних інновацій: приготування на сковороді ВОК, соте, деглясування, папільйот, фламбування, приготування у вакуумі, сушіння фруктів та овочів (даний спосіб обробки використовується в ресторанній практиці не для консервування продуктів, а для одержання чіпсів), підпікання, інтенсивне охолодження й шокове замороження. Всі ці методи ми використуемо з учнями при приготуванні страв на лабораторних роботах. Сьогодні наша методична комісія працює над внесенням сучасних виробничих технологій до змісту робочої програми професійно-практичної підготовки з професії «Кухар»5 розряду.

Спілкування з іншими людьми – невід'ємна частина, необхідна умова повноцінногожиття кожної людини. Найкраще в нашому житті пов'язане із спілкуванням. А саме неприємне? Також із спілкуванням, з взаємостосунками удома і на роботі. Роздумуючи про те, що заважає нормальному спілкуванню, взаємодії, ми частіше всього згадуємо про конфлікти і про те, що з ними пов'язано: відсутність взаєморозуміння, загрози, ворожнеча,

образи, спроби довести свою правоту. Ми звикли відноситися до конфліктів як до явища тільки негативного. Нам хочеться їх уникнути. Але чи можна прожити без конфліктів? Щоб відповісти на це питання, треба, перш за все визначити, що таке конфлікт, прийти до згоди щодо значення цього слова. Існують різні визначення конфлікту, і всі вони підкреслюють наявність суперечності, яка приймає форму розбіжностей, якщо йдеться про взаємодію людей. Конфлікти можуть бути прихованими або явними, але в основі їх завжди лежить відсутність згоди між двома або більше сторонами – особами або групами. Відсутність згоди

обумовлена наявністю різних думок, поглядів, ідей, точок зору і т.п. Проте, воно, не завжди виражається у формі явного зіткнення, конфлікту. Це відбувається тільки коли існуючі суперечності, розбіжності порушують нормальну взаємодію людей, перешкоджають досягненню поставленої мети. Складні громадські обставини, що склалися на даний час у суспільстві, обумовлюють зростання різних, особливо загострених, відносин у розвитку і поведінці підростаючого покоління. Серед них особливу тривогу викликають не тільки агресивність, а й конфліктність. Найбільш гостро цей процес виявляється на межі переходу з дитинства до дорослості– у підлітковому віці. Тому проблема поведініки підлітків, що торкається суспільства в цілому, повинна викликати глибоке хвилювання і батьків, і педагогів.

Найгірше, що може бути в педагогічному процесі – це конфлікти. Це викликано тим, що група учнів являє собою не тільки навчальне об'єднання людей, які зібралися для отримання знань, це також і сукупність людей, в якій об'єднані індивіди, між якими встановлюються певні зв'язки і відносини. Крім цього, учні мають свої конфліктні проблеми, що виникають поза межами навчання. Будучи важливим осередком суспільства,ПТНЗ поєднує і координує поведінку учнів, включає їх у єдиний навчальний-виробничий процес, створює умови для розвитку. У цьому середовищі в учнів, які вже вважають себе дорослими, формуються поняття, думки, закріплюються звички, схильності, стверджується репутація. Учні - підлітки трансформуються в певну особистість.

Конфлікти в підліткових колективах є результатом напруженості, і вони здатні порушувати систему комунікацій, послаблювати колективну єдність, знижувати і групову єдність, і функціонування групи в цілому.

Як і в будь-якому елементі суспільного життя, так і в педагогічному процесі професійно-технічних закладів вирішенню конфліктів приділяють особливу увагу, а ще ми прагнемо запобігти виникненню конфліктів за допомогою профілактичних заходів. Адже нашим випускникам – кваліфікованим робітникам – працювати доведеться в безпосередньому спілкуванні з людьми. І тому ми переконуємо своїх учнів, що вони – майбутні працівники повинні бути врівноваженими, спокійними, а в колективі має панувати здоровий психологічний клімат. І дуже важливо, щоб підприємства-замовники кадрів тісно співпрацювали з нами –

навчальним закладом, що готує їм майбутніх працівників. Саме специфіка майбутньої роботи учнів і формує напрями психологічної роботи педагогічного колективу.

Найпоширеніші види конфліктів, що виникають в навчальному закладі:

Міжособовий конфлікт. Він виникає між учасниками педагогічного процесу одного або різних статусів: викладач – учень, викладач – викладач, учень – учень. Багато хто вважає,

що основними причинами цих конфліктів є необґрунтовані домагання або несумісні характери учасників ситуації. Дійсно, зустрічаються люди, яким через особливості характерів, відмінностей в поглядах, манері поведінки дуже непросто спілкуватися один з одним. Проте більш глибокий аналіз показує, що в основі таких конфліктів, як правило, закладені об'єктивні причини.

Конфлікт між особою і групою. Як відомо, неформальні групування встановлюють свої норми поведінки, спілкування. Кожний член такого групування повинен їх дотримуватись. Відступ від прийнятих норм групування розцінюється як негативне явище,

виникає конфлікт між особою і групуванням. Ще один поширений конфлікт цього типу – конфлікт між учнівською групою і викладачем. Найбільш важко такі конфлікти відбуваються при авторитарному стилі педагогічного спілкування.

Міжгруповий конфлікт. Наше училище як і будь-яка інша організація, складається з формальних і неформальних груп, між якими можуть виникати конфлікти. Наприклад, між адміністрацією та викладачами, між викладачами та майстрами виробничого навчання, між неформальними групами, між адміністрацією і профспілкою та ін .

Реалістичні конфлікти викликані незадоволенням певних вимог учасників або несправедливим, з точки зору однієї або обох сторін розподілом між ними яких-небудь переваг і направлені на досягнення конкретного результату – наприклад, конфлікт між учнем і викладачем через оцінку.

Нереалістичні конфлікти мають на своїй меті відкритий прояв негативних емоцій.

Розпочавшись як реалістичний, конфлікт може перетворитися на нереалістичний, якщо предмет конфлікту надзвичайно значимий для учасників, а вони не можуть знайти єдине рішення, розв’язати ситуацію. Це підвищує емоційну напруженість і вимагає звільнення від негативних емоцій, що накопичилися. Нереалістичні конфлікти набагато складніше врегулювати, додати їм конструктивний характер.

Надійний спосіб профілактики нереалістичних конфліктів в ПТНЗ– створення сприятливої психологічної атмосфери підвищення професійної майстерності і психологічної культури викладачів та майстрів виробничого навчання, оволодіння прийомами саморегуляції емоційних станів в спілкуванні. Якщо нереалістичні конфлікти відбуваються між учнем і викладачем то можна поставити під сумнів професійну придатність останнього.

При виникненні конфлікту його, звичайно, необхідно якомога швидше розв’язати, а ще краще прагнути запобіганню конфліктних ситуацій. Для цього можна використати наступні прийоми профілактики конфліктів у педагогічному процесі:

- створення сприятливої обстановки для спілкування членів педагогічного та учнівського колективів між собою з метою запобігання конфліктам:

- підтримка співробітництва між учнями та педагогами як універсальний спосіб запобігання та профілактики конфліктів.

Підтримка й зміцнення співробітництва, відносини взаємодопомоги є центральною проблемою тактики попередження конфліктів. Її вирішення носить комплексний характер і містить методи: соціально-психологічного, організаційно-управлінського, морально-етичного характеру.

Найважливішими із соціально-психологічних методів, орієнтованих на коригування думок, почуттів і настроїв людей, є такі:

- метод згоди – припускає проведення заходів, націлених на залучення потенційних конфліктерів у загальну справу, у процесі здійснення якої в можливих супротивників з’являється поле загальних інтересів, вони краще пізнають один одного, звикають

співпрацювати, спільно розв’язувати наявні проблеми;

- метод доброзичливості, розвитку здатності до співпереживання та співчуття до інших людей, до розуміння їхнього внутрішнього стану припускає вираження необхідного співчуття товаришеві по роботі, готовність надати йому практичну підтримку; використання

цього методу особливо важливе в кризових ситуаціях, коли вираження співчуття, широка й оперативна інформація про події, що відбуваються, набувають особливо важливого значення;

- метод збереження репутації партнера, поваги до його гідності; у разі виникнення будь-яких розбіжностей, що можуть спровокувати конфлікт, найважливішим методом запобігання негативному розвиткові подій є визнання гідності партнера, вираження належної

поваги до його особи; визнаючи гідність і авторитет опонента, ми тим самим стимулюємо відповідне ставлення його до нашої гідності й авторитету;

- метод взаємного доповнення припускає покладання на такі здібності партнера, якими не володіємо ми самі; творчі учні нерідко не схильні до монотонної, рутинної, технічної роботи, однак для успіху справи потрібні як творчі, так і роботящі учасники; метод

взаємодоповнення особливо важливий під час формування учнівських робочих груп, котрі в цьому випадку виявляються дуже міцними;

- метод недопущення дискримінації учнів вимагає уникання підкреслення переваги одного над іншим, а ще краще і якихось розходжень між ними; із погляду профілактики конфліктів метод має переваги, дозволяючи уникнути появи таких негативних емоцій, як почуття образи;

- метод психологічного піднесення припускає, що настрій людей, їхні почуття піддаються регулюванню, потребують певної підтримки, для цього існує багато способів: навчальні екскурсії, колективні проекти та презентації, підготовлені учнями та педагогами, святкові виховні заходи та різні форми проведення спільного відпочинку. Ці та подібні до них заходи знімають психологічну напруженість, сприяють емоційній розрядці, викликають позитивні почуття, взаємні симпатії та створюють морально-психологічну атмосферу в організації, що запобігає виникненню конфліктів.

Запобіганню конфлікту сприяє все, що забезпечує збереження нормальних стосунків між педагогами та учнями, зміцнює взаємну повагу й довіру. Ще одним дуже важливим компонентом у формуванні здорового психологічного клімату у педагогічному колективі та профілактики конфліктів є рівень культури кожного

педагогічного працівника. Адже наш центр готує представників професій, які займаються обслуговуванням населення, а тому дуже важливим моментом в навчально-виховному процесі для кожного педагога – бути взірцем уміння спілкування та взірцем уміння

толерантного відношення для своїх учнів. На власному прикладі доносити до відома своїх підопічних правила та норми поведінки в суспільстві.

 Поради викладачам:

1. Педагоги які не уникають конфліктів, а прагнуть їх вирішити, набувають безцінного особистого досвіду управління конфліктами. До них приходить розуміння мотивів поведінки педагогів і учнів, поступово виробляються навички прогнозування й управління ними.

 2. В педагога на роботі має бути робочий настрій, негативні емоції, пов'язані з особистими проблемами, залишаються поза навчальним закладом.

3. Не уникаєте конфліктів між учнями і викладачами, а спрямовуйте процес їх вирішення в конструктивне русло та не затягуйте терміни їх вирішення.

4. Однаково справедливо ставтесь до всіх своїх учнів та колег.

5. Всю свою педагогічну діяльність в робочий час зосереджуйте на процесі навчання та виховання.

6. Не допускайте приниження учнів, а піднімайте їхній розвиток до свого рівня.

7. Навчайте своїх учнів умінню вчитися.

Звісно, конфлікти в педагогічному процесі неминучі. Невипадково професія педагогічного працівника визнається однією з найважчих за своєю психофізіологічною напруженістю і стоїть на одному рівні за показниками напруженості праці льотчиків- випробувачів і альпіністів. Тому однією з проблем у педагогіці є питання конструктивного вирішення конфлікті.

 Список використаних джерел

1. Анастазі А. Психологічне тестування: кн.2 / За ред. К.М. Гуревича, В.І. Лубовским – М:

Наука, 1982.

2. Волков Б.С. Вікова педагогіка / Б.С. Волков.– М.: ЕКМОС, 2004.

3. Дубровіна І.В. Практична психологія освіти / І.В. Дубровіна. – М. : ТЦ «Сфера», 1998.

4. Кон І.С. Психологія ранньої юності / І.С. Кон.– М.: Освіта, 1989.

5. Любимова Л.Д. Вікові періоди психічного розвитку дитини / Л.Д. Любимова // Питання

психології. – 1996.

6. Семенюк Л.М. Хрестоматія з вікової психології / Л.М. Семенюк.– М.: Міжнародна

педагогічна академія, 1994.__

Формування духовного світу людини, особливо молодої, має актуальне значення для побудови незалежної Української держави з власним державним устроєм, соціальними відносинами і правовою системою. Після проголошення незалежності в Україні розпочався процес переходу до ринкових відносин, який і досі відбувається не послідовно і суперечливо. Деформації в економічній сфері породжують деформовану свідомість, бездуховність і свавілля в різних сферах життя суспільства, особливо в середовищі молоді, що дуже небезпечно для державної розбудови, створення її економічної, політичної та духовної бази.

Ефективним засобом боротьби проти зазначених негативних явищ є формування у підростаючого покоління високої культури, зокрема правової. Високі моральні принципи, естетичні смаки, політична культура молодої людини формуються в нерозривному зв'язку з оволодінням необхідним обсягом правових знань і юридичних норм.

Основні цілі правового виховання — навчити учнів правових знань, прав та обов’язків громадян у демократичній державі, формувати громадську культуру, засновану на повазі до прав і свобод людини. Враховуючи найважливішу роль права в громадянському суспільстві, кожному громадянину необхідно знати, як функціонує держава, як впливають на особу закони держави, як громадяни можуть впливати на політику і життя своєї громади і держави в цілому.

Для цього в учбових закладах вводяться спеціальні курси та навчальні предмети , які сприяють вихованню поваги до правових засад у суспільстві. надають найбільш необхідні у повсякденному житті кожної людини практичні знання про право та його галузі, про державний устрій і владу, про юридичні організації, про правові та інші мирні процедури розв’язання життєвих проблем, про права та обов’язки громадянина. Всі ці знання роблять людину компетентним громадянином. Дають можливість учням використовувати свої правові знання і розуміння правової системи в практичних ситуаціях, з якими вони стикаються в повсякденному житті.

Отримання правового виховання і знань важливе для глибшого розуміння шкільних курсів історії, суспільствознавства, основ економіки.

Але тільки курсу правознавства недостатньо, особливо враховуючи контингент учнів ПТНЗ. Особливістю сучасного правознавчого навчально-виховного процесу є застосування інтерактивних методів роботи: мозкового штурму, дискусії, групового та індивідуального аналізу правових ситуацій, взаємонавчання; імітації спрощених судових засідань, навчальної мозаїки, рольових ігор, моделювання тощо. Кожний з навчально-виховних заходів передбачає різні види пізнавальної, розумової та учбової активності учнів.  Тому  в групі ми проводимо позакласні заходи, виховні години , присвячені правовій тематиці. які дають можливість учням використовувати свої правові знання і розуміння правової системи в практичних ситуаціях, з якими вони стикаються в повсякденному житті. Слід зазначити, що часто правопорушення скоюються не через велике бажання зробити щось недобре, не через нестаток матеріальних благ в сім'ї, а через те, що підліток не вміє організувати свій вільний час, не може реалізуватися в навчальній та позаурочній діяльності. Виховну роботу у навчальній групі можна організовувати за методикою колективної творчої діяльності, коли діти самі планують, самі готують, розробляють хід  виховних заходів, їх сценарії, проводять їх та аналізують досягнення і невдачі, результати. Особливістю проведення таких заходів є зайнятість кожного учня в тій чи іншій мірі, відповідальність кожного учня за якусь окрему ділянку роботи, що сприяє вихованню в учня соціальної активності, допомагає йому реалізувати себе, самоствердитися, вчить правильно і з користю для себе організувати свій вільний час.

Заходи проходять у неформальних обставинах, тому кожен може висловити свою думку, вислухати опонентів, вступити в дискусію.

 Зазвичай група учнів готує  теоретичний  матеріал (використовуючи інтернет ресурси), а керівники групи складають запитання для обговорення за темою. Дуже важливо під час дискусії контролювати хід обговорення, враховуючи вік, базові знання, життєвий досвід учнів і т.д.. У процесі взаємодії на рівні учень-учень та вчитель-учень діти вчаться досліджувати поставлені проблеми, чітко і в стислій формі висловлювати свої думки, дискутувати, поважати погляди інших. Вони вчаться приймати виважені рішення з урахуванням можливих особистих і громадських наслідків та усвідомленням своєї власної громадянської та моральної відповідальності.

   В 1 півріччі були проведені заходи

Обов язки і права учнів. Правила внутрішнього розпорядку центру. (відповідальні - керівники групи)

«Ні насильству у молодіжному середовищі».

(відповідальні – Крячко, Крижановський)

«Державна політика у сфері протидії  поширенню наркоманії, алкоголізму, тютюнопаління».(відповідальні – Метенько, Руденко)

«Підлітки і правопорушення». (відповідальні –Белошинський, Іщук)

І підсумкова вікторина проведена в групах 17 і 63-

«Кожен правий має право».

 Всі ці заходи сприяли підвищенню правової культури учнів - не тільки знань, розуміння і психологічного сприйняття чинного права, а й поведінки особи в межах чинної правової моделі.

Література

 1. Закон України "Про загальну середню освіту", Київ, Шкільний світ, 1999р.

 2. Конституція України, Харків, "Веста", 1999р.

 3. Національна Доктрина розвитку освіти, Київ, Шкільний світ, 2002р.

4. М.Фіцула, "Правове виховання учнів, Київ, 1997р.

  5. П.Васькович, "Проблеми правового виховання молоді", Право України, 1997р., №2, с. 49-50

 6 Класному керівнику "Як оцінити ефективність виховної роботи" , Київ, "шкільний світ" 2010р

 7. О.Ворожейкіна, "Щоб життя у класі було цікавим", Харків, видавнича гр. "Основа", 2012р

Манипуляции в системе «учитель — ученик»

Ученики манипулируют учителями

Семейный опыт манипулирования дети дополняют и развивают в учебном заведении. Перечислим наиболее часто используемые учениками манипуляции. Начнем со срыва уроков, в частности — контрольных работ. Здесь широкая палитра способов, от классических до новомодных — ложных сообщений о заложенной бомбе. Начнем с тех, что достались по наследству.

Манипуляция «Вызывающее поведение»

Цель манипулятора — нестандартной выходкой обратить на себя внимание класса, поднять свой статус среди сверстников. Вот одна из конкретных реализаций этой цели. Учитель, поздоровавшись с классом, замечает, что один из учеников на задней парте разлегся на ее сиденье. Делает замечание. Нарушитель не реагирует. Класс замер — что предпримет учитель?

Неопытный педагог будет нервничать, конфликтовать с Нарушителем. Тем самым цель того будет достигнута. Мишенью воздействия в этой манипуляции является предполагаемая слабость учителя, надежда, что он не найдет выхода из создавшейся ситуации. Вовлечением в манипуляцию — обязанность учителя поддерживать дисциплину в классе.

Манипуляция «Толстокожий»

Некий ученик не хочет сидеть на уроках одной из учительниц. Но просто пропускать ее уроки — вызовут родителей. Тогда он решает использовать невоздержанность учительницы на язык: когда она выведена из себя, может и обозвать. Ученик с начала урока начинает «доводить» ее. Она делает ему одно замечание, другое, третье. Поскольку до него «не доходит», она начинает давать ему нелестные эпитеты, а поскольку он «толстокожий» и не реагирует, то, наращивая силу конфликтогенов, постепенно доходит и до оскорблений. Тут манипулятор с шумом поднимается: «Я не намерен терпеть оскорбления» — и покидает класс, точно зная, что учительница не будет на него жаловаться. Можно пропустить и еще несколько ее уроков. Поднимать шум ей не с руки — всплывет то, что она оскорбляет учеников.

Мишень воздействия — слабость учительницы, проявляющаяся в ее несдержанности. Побуждение (к оскорблению) — впечатление «толстокожести», созданное нарушителем дисциплины. Трансактный анализ показывает: потеряв контроль над собой, учитель перешел из состояния Родитель (учит) в состояние Дитя (преобладание чувств).

Манипуляция «Столкнуть лбами взрослых»

Вот некоторые манипулятивные высказывания учеников, имеющих целыо столкнуть родителей с учителем: Моя мать говорит, что это глупое задание.

Здесь сталкиваются состояния Р учителя и родителя. Мишень воздействия — чувство достоинства сталкиваемых людей. Или настроить одного учителя на другого: Мы не смогли сделать ваше задание, потому что по математике (физике, химии и т.п.) нам столько задали, что на ваш предмет уже не осталось времени. И так каждый раз! Мишенью воздействия в данном случае является несогласованность действий учителей. Сравнение действий противопоставляемых сторон служит побуждением к конфликту между ними.

Манипуляция «Доносчики»

Некоторые учителя приучают детей сообщать им, кто нарушает установленные правила (сквернословит, хулиганит, курит и т.п.). Ябед поощряют. Мишеныо воздействия является желание ребенка получить похвалу и поддержку старшего. Побуждением — поощрения и «особые отношения». Изнанкой этой манипуляции является, во-первых, ненависть, которой платят дети «ябедам». Во-вторых, вырабатывается привычка к доносам, которая в нашем обществе осуждается.

Манипуляция «Оставляю после уроков!»

Обычно угроза этого делается, чтобы обратить на нарушителей недовольство всего класса, в надежде повлиять таким образом на виновников. Это манипуляция, поскольку преподаватель перекладывает ответственность за поддержание порядка на учащихся. Но это обязанность учителя. Дети интуитивно чувствуют, что это нечестно. И возмущение свое направляют на учителя. Вместо поддержки класса — негодование учеников и потеря части своего авторитета.

Манипуляция «Добрый учитель»

Учитель не требователен, легко ставит незаслуженно хорошие оценки. Он «купается в любви», поскольку это устраивает учеников и их родителей (пока), а также и администрацию школы. Жертвами этой манипуляции ученики почувствуют себя, когда им придется сдавать предмет при поступлении в вуз.

Преподаватели манипулируют  учащимися

Манипуляция «Хозяин — барин»

Это самая распространенная и самая опасная манипуляция. Ее проявления: определенная вольность в оценке некоторыми преподавателями знаний студентов (на экзамене, зачете, контрольной и т.д.): «Хочу казню, хочу милую»;'произвольное установление требований к экзамену, зачету, относительно посещения занятий студентами, отношения к наличию конспектов, опозданиям и т.п.; угрозы наказать оценкой в конце семестра за нарушение студентом установленного порядка и т.д. Ситуация «хозяин — барин» является манипуляцией, поскольку выигрыш преподавателя — односторонний. Такими способами он повышает свою значимость (в том числе и в своих глазах). Студенты являются жертвами, поскольку подспудно внушается мысль, что оценка их работы не объективная, а субъективная, зависящая от отношения преподавателя к студенту. Это провоцирует последних на заискивание перед преподавателями, на подарки (а то и на взятки). Таким образом, ситуация «хозяин — барин» выгодна многим, кто недобросовестно относится к своим обязанностям. Страдает от этого в первую очередь качество обучения, и это наносит огромный моральный урон поколениям вступающих в самостоятельную жизнь выпускников. Мишенью воздействия на студентов является их зависимость от преподавателя.

Эта формулировка подсказывает, что для улучшения ситуации нужно как-то уменьшить зависимость показателей успеваемости от личных предпочтений некоторых преподавателей. На наш взгляд, чтобы уменьшить зависимость студентов от преподавателей, следует заменить устные экзамены и зачеты письменными. Тогда их результат можно эффективно контролировать. Практика проведения письменных экзаменов показала, что отношения между преподавателем и учащимся становятся в большей степени партнерскими; конфликты, претензии практически не возникают, поскольку нет почвы для манипуляций, которые, как мы уже видели, являются источником конфликтов.

Манипуляция «Пресечение вопросов учащихся»

Не зная ответа на заданный  учащимся вопрос по теме занятия, некоторые преподаватели, вместо того чтобы честно признаться в этом, реагируют так, что у учащихся напрочь отбивается желание задавать вопросы. Подобное поведение преподавателя резко снижает качество обучения.

Нетребовательность преподавателя делает его жизнь спокойной. Но! Следующие предметы, предполагающие соответствующие знания, учащимся одолеть значительно сложнее. «Разболтавшись», учащиеся в штыки принимают вполне разумные требования других преподавателей. И в итоге страдает качество подготовки специалистов.

Рассматривая различные области взаимоотношений между людьми, мы видели, что количество манипуляций подчиненных превышает число манипуляций со стороны руководителей, детей — над родителями, учеников — над учителями. Подобная закономерность еще в большей степени проявляется в учебном заведении: на три приведенные выше манипуляции преподавателей студенты отвечают  двадцатью пятью манипуляциями ].

Как правило, долгосрочной манипулятивной целью является желание получить положительную экзаменационную оценку или зачет «с наименьшими знаниями», «не напрягаясь» и т.д.

Краткосрочными, промежуточными целями могут стать следующие: удачно пройти текущий этап обучения (получить оценку на занятии, сдать контрольную или курсовую работу), не утруждая себя при этом должной подготовкой, пропустить занятие (-ия) или прикрыть пропуски без уважительных причин, получить задания меньшего объема и др. Манипуляция учащихся  может также носить характер «развлечения», «разрядки», «самоутверждения».

Прагматическая манипуляция направлена на достижение определенной цели, чтобы добиться выигрыша (заставить адресата что-либо принять, от чего-либо отказаться и т.п.).

Гедонистическая манипуляция совершается ради той эмоциональной реакции, которую манипулятору удается вызвать у адресата. В некоторых случаях манипуляция выступает средством психологической защиты в ответ на неадекватные, с точки зрения учащихся, действия преподавателя. «Надавить на жалость» — вызвать у преподавателя чувство жалости, сочувствия, сострадания, рассказывая о проблемах личного, семейного, профессионального характера, проблемах учебы, здоровья: «доказать, что ты находишься в безвыходном положении», «рассказать про свою трудную жизнь и нелегкую судьбу», «рассказать о своих трудностях» и др.

«Легенда» — отпроситься с занятий у преподавателя под надуманным предлогом: «мне нужно в больницу», «приехали родители», «нужно забрать передачу», позвонили из дому на вахту, чтобы я перезвонил», «трудно добираться домой» и др.

«Шпоры и бомбы» — списывать на занятиях, зачетах или экзаменах со шпаргалок, конспектов, книг, из работ других студентов или взятые из Интернета.

«Прикинуться валенком» — приводить ложные причины плохой подготовки (полной неподготовленности) к занятию, зачету, экзамену или отсутствия на занятии: «рассказать небылицу, почему не готов», «байки насчет причин пропусков».

«Ждать у моря погоды» — пообещать исправиться в следующем семестре: «обещаешь преподавателю, что в следующем семестре выучишь», «Я отвечу в следующий раз» и др. Второй тип: мишень воздействия на преподавателей — их потребность в самоутверждении и в положительных эмоциях.

 «Заговаривать зубы» — поддерживать разговор на интересующие преподавателя темы: «попробовать пошутить с ним, перевести разговор в другое русло, запутать его» и др.

«Чего изволите» — понравиться преподавателю, создать себе имидж «хорошего человека»: «вести себя так, как желает преподаватель», «поддерживать его точку зрения, поддакивать и внимательно слушать», «приспосабливаться» и др.

«Пустить пыль в глаза» — расположить к себе преподавателя, используя комплименты, лесть: «можно слегка подольститься», «несколько ловких комплиментов и шуток, сказанных вовремя», говорить: «Как вы хорошо выглядите», «Как нам нравятся ваши занятия», «Такого классного преподавателя еще не было» и др.

«Чувство общности» — создать чувство общности с преподавателем: «говорить так, как преподаватель (терминология, выражения)», «подстраиваться под настроение преподавателя», «копировать манеру поведения преподавателя» и др.

Третий тип: мишень воздействия — неспособность некоторых преподавателей противостоять психологическому давлению.

«Бунт на корабле» — оказывать давление на преподавателя студенческой группой: «вся группа просит не проводить занятие», «на первом занятии себя хвалим», «массовые прогулы», «начинается балаган», «договориться всей группой не сдавать зачет» и др.

«Осада крепости» - уговаривать преподавателя, назойливо повторять свою просьбу: «немного настоял», «иногда беру смелостью и наглостью», «в основном беру измором», «ходить в n-й раз на пересдачу — поставит оценку, куда он денется» и др.

«Проверка на прочность» — угрожать преподавателю, шантажировать его: «угрозы пожаловаться начальству», «угрозы о расправе над ним, если не поставит экзамен или зачет», «угрожать родителями», «угрожать самоубийством» и др.

«Снайперский выстрел» — вывести преподавателя из состояния эмоционального равновесия: «мешать преподавателю проводить занятия», «унижение преподавателя в глазах окружающих», «шум в группе, невыполнение задания» и др.

Четвертый тип: мишень воздействия — конформизм некоторых преподавателей.

«Привязать преподавателя» — прибегнуть к посреднической помощи родственников, знакомых, других преподавателей: «пришлось попросить преподавателя, чтобы тот попросил другого», «через третье лицо» и др.

 «Вы обещали» — напомнить преподавателю об обещаниях, которые он на самом деле не давал, «апеллировать к его чести: “Вы же обещали, так не честно”, «давлю на самолюбие: “Вы же справедливый преподаватель и не будете...” и др.

«В пример» — сравнить себя с более слабыми студентами: «сравнить со слабейшим, который получил зачет», и др.

Пятый тип: мишень воздействия — профессиональные установки преподавателей.

«Зарисовка под умного» — изображать «заинтересованность» предметом, создать себе имидж «хорошего ученика»: «создать видимость, что я очень серьезно отношусь к предмету», «задаю вопросы, вступаю в дискуссии», , «подойти после уроков к преподавателю, проявить интерес к его предмету, т.е. засветиться», «демонстративно подсказывать отвечающим», «подсказывать преподавателю», «сделать умное выражение лица», «сажусь на первую парту» и др.

«СССО: сам спрашиваешь — сам отвечай» — вынудить преподавателя самому сделать задание или ответить на вопрос: «скажу слово, переспрошу, так ли это — преподаватель, сам того не замечая, отвечает на мой вопрос» и др.

«Прессинг интеллектом» — продемонстрировать преподавателю глубокие познания в изучаемом предмете, в какой-то другой области или выявить пробелы в знаниях самого преподавателя: «студент выставляет себя большим авторитетом или знатоком в определенных областях знания», «исправлять ошибки, описки преподавателя» и др.

Шестой тип: мишень воздействия — корыстные устремления некоторых преподавателей.

«Метод шуршащей купюры» — предложить или сделать намек на дачу взятки.

«Серпом и молотом» — оказать или предложить свою физическую помощь в каком-либо деле: «предложить физическую помощь», «работать для кабинета», «предложить купить книгу, какой-то предмет, помочь сделать трудную работу», «нарисовать плакат», «собрать столы» и др.

«Презент» — преподнести преподавателю небольшой подарок: «цветы», «конфеты с шампанским», «джентльменский набор» и др.

Опасность этих манипуляций состоит в том, что, будучи многократно обманутыми, преподаватели могут утратить эти качества. Обладатель же противоположных качеств воспринимается самими учащимися как манипулятор и трудный партнер по общению.

Манипуляции учащихся вызывают у преподавателей неблагоприятные эмоциональные переживания, трудности в поведении. Так, 77 % опрошенных педагогов хотели бы овладеть приемами психологической защиты от манипулирования, 17 % затрудняются дать ответ на этот вопрос и лишь 6 % считают, что в таком обучении не нуждаются.

Предупрежден — значит защищен

Психоэмоциональное состояние педагогов  (состояние нервной системы) Только у 12% педагогов - благополучное психоэмоциональное состояние, эмоционально стабильны в общении, работоспособны, что благотворно влияет на психологический климат в коллективе. 88% педагогов (почти каждый) испытывает неблагополучное или нестабильное психоэмоциональное состояние.

 Симптомы нестабильного психоэмоционального состояния проявляются чувстве усталости, нарушении сна, подавленном настроении, повышенном артериальном давление, повышенномй раздражительности, головной боли, состоянии тревоги и др. Такое нестабильное психоэмоциональное состояние приводит к профессиональному выгоранию, неврозу, развитию соматических заболеваний таких, как болезнь сердца, желудка, кишечника.

Очень важно укреплять психику, сохранять свое здоровье, и вырабатывать свой собственный способ психосаморегуляции!

 «Не можешь изменить обстоятельства (невысокая зарплата, много бумаг, нагрузки) – измени отношение к этим обстоятельствам»

 В ситуации ухудшения здоровья педагоги, как правило, занимают выжидательную позицию, предпочитая подождать, чтобы поскорее это все как-то образовалось или закончилось. Мы хотим вам предложить не ждать наступления профессионального выгорания и появления его симптомов, а прямо сегодня заняться профилактикой.

 Мы не хотели сказать, что главные виновники ухудшения психического здоровья учащихся-  это учителя.

 Мы хотели напомнить, что от учителей многое зависит. Вы те, кто проводит с учениками порой больше времени, чем некоторые родители. И кто если не вы протянет им руку помощи.

 Самый важный результат такой помощи - это восстановить у ребенка положительное отношение к жизни, в том числе и к повседневной учебной деятельности, ко всем лицам, участвующим в учебном процессе (ребенок - родители - учителя). Когда учеба приносит детям радость или хотя бы не вызывает негативных переживаний, связанных с осознанием себя неполноценным, недостаточным любви, тогда учеба не является проблемой.

Методична доповідь

Тема: «ВИКОРИСТАННЯ   ЭВРИСТИЧНИХ МЕТОДІВ

  В ПРОЦЕСІ  ВИКЛАДАННЯ «ТЕХНОЛОГІЇ

ПРИГОТУВАННЯ ЇЖІ З ОСНОВАМИ ТОВАРОЗНАВСТВА»

 «ВИКОРИСТАННЯ   ЭВРИСТИЧНИХ МЕТОДІВ

  В ПРОЦЕСІ  ВИКЛАДАННЯ «ТЕХНОЛОГІЇ

ПРИГОТУВАННЯ ЇЖІ З ОСНОВАМИ ТОВАРОЗНАВСТВА»

Постановка проблеми. Однією з основних цілей загальної та

професійної освіти є розвиток здатності вчитися, здобувати нові знання,

розвиток усієї системи пізнавально-продуктивних якостей мислення, які

визначають творчий потенціал людини і складають вміння здійснювати

евристичну діяльність. Вона проявляється у здатності ефективно

організувати свою розумову діяльність для вирішення пізнавальних

завдань, тобто висувати гіпотези, будувати плани і стратегії рішень,

проводити правдоподібні міркування і застосовувати евристичні прийоми.

За теорією О.І. Скафи  під евристичними прийомами розуміють

особливі прийоми, що сформувалися в процесі розв’язування одних

завдань та більш або менш свідомо переносяться на інші завдання. Вони

дають загальний напрям думки, не гарантуючи отримання необхідного

результату.

З’ясовуючи, які прийоми входять до окремих видів евристичної

діяльності у зв’язку з технологічними уміннями, ми враховуємо наступні

вимоги:

 а) евристичні прийоми є важливим компонентом евристичної

діяльності викладача, яка сприяє формуванню

необхідних умінь і навичок в процесі навчання технології приготування їжі;

 б)підвищення якості навчання в умовах евристичної діяльності можливе

шляхом виконання учнями спеціальної системи евристичних

професійно-орієнтованих завдань, що сприяє актуалізації евристичних

ситуацій, у процесі «занурення» в які відбувається формування

евристичних прийомів.

Під час вивчення виробництва харчової продукції, традиційних та

перспективних технологій комплексної переробки сировини та її

вдосконалення велику роль відіграють загальні евристичні прийоми.

Аналіз та синтез входять до складу кожного виду розумової діяльності, в тому числі евристичної.

Евристичні завдання на застосування аналізу через синтез можуть

бути такими: охарактеризуйте об’єкт а та об’єкт б; назвіть зв’язки, якими

можуть бути пов’язані об’єкт а та об’єкт б; назвіть нові якості об’єкту б,

який пов'язаний з об’єктом а; ви помітили нові властивості об’єкту б?

Під час викладання теоретичного матеріалу з технології приготування їжі

виділена нами спеціальна форма аналізу через синтез має істотне значення

для розуміння доказового міркування. Добування нових даних, не

укладених у вихідних умовах, введення в хід міркування нових «малих»

посилок відбувається в силу того, що об'єкти міркування в результаті

аналізу при включенні їх у нові зв'язки виступають в нових якостях, нових

понятійних характеристиках.

Наприклад: Проаналізуйте, які зміни відбуваються у картоплі під час кулінарної обробки.

Як відомо, під час механічної кулінарної обробки картоплі

(очищення, нарізування, промивання) частково порушується цілісність її паренхімної тканини, а частина клітин та окремих клітинних структур

руйнується. Це полегшує перехід основних харчових речовин зі

зруйнованих клітин у навколишнє середовище, а також змішування вмісту

їх клітинних органел. В результаті маса картоплі та її харчова цінність

змінюється, виникають ферментативні, окислювальні та інші процеси, які

визивають зміни органолептичних показників (кольору, смаку,

консистенції) картоплі.

Таким чином, під час вивчення технології  виробництва страв і

гарнірів з овочів за загальними закономірностями можна конкретизувати

знання, тобто поділити на частини об’єкти, які аналізуються, та розглянути

перехід від одного з них або декількох до нової системи зв’язків та

відношень.

Невід’ємною складовою професійної діяльності  викладача є

порівняння технологічних об’єктів з метою знаходження аналогів

шуканому об’єкту, перенесення їх властивостей у дані умови,

протиставлення різних способів розв’язання технологічних проблем тощо.

Порівняння – це розумова дія, завдяки якій встановлюються риси

схожості та відмінності між визначеними предметами та явищами.

Якщо в об’єктах знаходять ознаки подібності, то це – зіставлення, якщо

шукають відмінності – це протиставлення. Повне порівняння вимагає

встановлення подібностей та відмінностей. Часткове порівняння

ефективно на етапах сприйняття й осмислення знань, дозволяє глибше

усвідомлювати особливе у досліджуваному матеріалі, зрозуміти зв'язок з

раніше засвоєними знаннями.

Різні типи порівнянь використовуються під час вивчення об’єктів,

значно віддалених один від одного за часом, наприклад , з тем

«Напівфабрикати з м’яса та свійської птиці» й «Страви з м’яса та свійської

птиці», «Напівфабрикати з риби та нерибних морепродуктів» й «Страви з

риби та нерибних морепродуктів» тощо.

 Порівняння однорідних предметів за однаковою ознакою веде до класифікації, ділення об’єктів на групи.

Наприклад: соуси поділяються на основні і похідні.

Завдяки застосуванню в навчанні послідовного у свідомості учнів гальмуються помилкові й закріплюються правильні тимчасові зв’язки, диференційовано засвоюються поняття, правила й закони, створюються міцні асоціативні зв’язки за схожістю та контрастом.

Під час вивчення страв з риби можна з’ясувати, чому до риби

відварної подають соус польський або голландський звичайно окремо, а

припущену рибу завжди поливають зверху соусами з загусниками.

Порівнюючи ці особливості учні пригадують процеси, які

відбуваються під час теплової обробки риби, а конкретно, що під час

варіння у великій кількості води розчинні білки згортаються, утворюючи

на поверхні піну, а шматочки риби залишаються чистими. При припусканні рідина не покриває повністю рибу, згорнуті білки осідають на її поверхні та видалити їх неможливо. Тому, щоб замаскувати непривабливі вироби, їх поливають непрозорими густими соусами з загусниками.

 Значну роль у процесі навчання технології харчування відіграє прийом абстрагування. В евристичному мисленні йому передує порівняння та елементарний аналіз.

Абстрагування – це розумова дія, завдяки якій виділяються одні властивості об’єкта мислення серед інших. Розв’язуючи завдання, студент завжди абстрагується від ознак об’єкта, які в даний момент неістотні.

Під час створення технологій виробництва нових харчових продуктів майбутні фахівці мають справу не з реальними об’єктами, а їх моделями –

вони, наприклад, спочатку складають модель вишуканого кулінарного виробу чи страви. Тому їм доводиться виявляти у об’єктах істотні для даного дослідження властивості та відволікатися від неістотних. Вивчення

технологічних процесів на моделях дозволяє подолати складність реальних

технологічних процесів; вирішувати завдання більш економічними способами; зводити до мінімуму прийняття помилкових рішень проблем

технологічних систем.

Так, наприклад, спостерігаючи за фізико-хімічними процесами, які відбуваються під час теплової обробки м’яса: денатурація м’язових

денатурація сполучної тканинних волокон, деструкція м’язових волокон,

деструкція сполучної-тканинних волокон виокремлюються зміни білків як

спільні для м’яса властивості та осмислюються як самостійна категорія.

Застосування операції абстрагування в пізнавальній діяльності дає можливість глибше й повніше відображати найскладніші явища об’єктивної дійсності. Абстрагування готує ґрунт для глибоких узагальнень.

 Операція узагальнення виявляється в уявному об’єднанні предметів, явищ у групи за істотними ознаками, виокремленими у процесі абстрагування.

Узагальнення – це розумова дія виявлення істотної загальної властивості, яка належить множині об’єктів та об’єднує ці об’єкти докупи.

Узагальнення може здійснюватись такими способами: спосіб узагальнення за аналогією, заміна визначення, зміни доведення, введення параметрів. Під час ознайомлення з асортиментом окремої підгрупи кулінарної продукції спосіб узагальнення за аналогією дає можливість краще засвоїти всю різноманітність кулінарної продукції. Так під час вивчення теми «Приготування супів» вивчення груп страв починається з вивчення загальних правил приготування. Самостійна розробка учнями алгоритму приготування будь-якої страви базується на основі знання загальних правил.

Принцип переходу від загальних правил до окремих застосовується для

всіх груп супів. Так, за загальними правилами приготування супів-пюре

продукти доводять до готовності (варять, смажать, припускають разом з

цибулею, морквою тощо), потім подрібнюють (перемелюють, товчуть,

протирають), розводять рідкою частиною супу (бульйон, молоко, овочеві

відвари). Щоб часточки продуктів не сідали, у супи-пюре вводять розведену

проціджену борошняну пасеровку та кип’ятять. Для покращення смаку,

підвищення поживності та в якості додаткового загусника використовують

льєзон з жовтків та молока, який додають у суп охолоджуючи до 80ºС.

Готовий суп заправляють маслом, яке надає йому гладкість. Знаючи ці правила, усвідомлено засвоївши їх, учні зможуть самостійно розібрати приготування будь-якого супу-пюре.

Систематизація – це прийом розумової діяльності, в процесі якого

об’єкти, які вивчаються впорядковуються у визначену систему на основі

обраного принципу. Продуктом систематизації є наукова теорія, яка включає

поняття, принципи та закони. Засвоєння теорії – тривалий процес, на проміжних етапах якого результатом систематизації є поняття та судження.

Використання прийому систематизації корисне, наприклад, під час вивчення теми: «Вплив теплової обробки на кулінарну готовність продуктів». Систематизація теоретичних фактів із курсу Виробничого навчання та курсу Технологія приготування їжі про способи теплової кулінарної обробки продуктів, фізико-хімічні зміни, які відбуваються у продуктах в процесі теплової обробки приводить до усвідомлення учнями того, що вибір того чи іншого способу теплової обробки визначається перш за все властивостями продуктів. Кулінарна обробка дозволяє підкреслити достоїнства або пом’якшити недоліки продукту. Крім того, можна урізноманітнити меню не тільки за рахунок асортименту сировини, але й завдяки різним способам обробки.

Під час формування евристичної діяльності важливості набуває

прийом класифікації.

Класифікація – це прийом розумової діяльності віднесення одиничних об’єктів або явищ до відповідного роду чи класу.

Даний прийом є основною частиною прийомів систематизації, заучування та відтворення матеріалу, складання схем, техніко-технологічних карт, алгоритмів, таблиць, конспекту, роботи з довідковою літературою.

Якщо розглянути під час лекції аналогічне завдання, то складання

схеми не виключає труднощів.

Аналогія – це розумова дія спрямована на отримання нових знань про властивості, ознаки, відношення предметів та явищ, які вивчаються, на основі знань про їх часткову схожість з іншими предметами та явищами.

Використання аналогій у процесі формування понять сприяє активізації

розумової діяльності майбутніх фахівців та формуванню їх евристичної

діяльності, допомагає запам’ятовувати головне у матеріалі, що вивчається.

Аналогії мають велике значення в процесі пошуку розв’язання завдань, а

також у конструюванні завдань, аналогічних даним, але більш складних.

Висновки. Таким чином, ми приходимо до висновку, що впровадження евристичних прийомів загального виду під час вивчення курсу Технології приготування їжі  буде сприяти пізнавальної активності і продуктивного мислення учнів.