ОСОБЛИВОСТІ ПРОФІЛАКТИКИ КОНФЛІКТІВ У ПЕДАГОГІЧНОМУ ПРОЦЕСІ ПРОФЕСІЙНО-ТЕХНІЧНИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ.

Спілкування з іншими людьми – невід'ємна частина, необхідна умова повноцінногожиття кожної людини. Найкраще в нашому житті пов'язане із спілкуванням. А саме неприємне? Також із спілкуванням, з взаємостосунками удома і на роботі. Роздумуючи про те, що заважає нормальному спілкуванню, взаємодії, ми частіше всього згадуємо про конфлікти і про те, що з ними пов'язано: відсутність взаєморозуміння, загрози, ворожнеча,

образи, спроби довести свою правоту. Ми звикли відноситися до конфліктів як до явища тільки негативного. Нам хочеться їх уникнути. Але чи можна прожити без конфліктів? Щоб відповісти на це питання, треба, перш за все визначити, що таке конфлікт, прийти до згоди щодо значення цього слова. Існують різні визначення конфлікту, і всі вони підкреслюють наявність суперечності, яка приймає форму розбіжностей, якщо йдеться про взаємодію людей. Конфлікти можуть бути прихованими або явними, але в основі їх завжди лежить відсутність згоди між двома або більше сторонами – особами або групами. Відсутність згоди

обумовлена наявністю різних думок, поглядів, ідей, точок зору і т.п. Проте, воно, не завжди виражається у формі явного зіткнення, конфлікту. Це відбувається тільки коли існуючі суперечності, розбіжності порушують нормальну взаємодію людей, перешкоджають досягненню поставленої мети. Складні громадські обставини, що склалися на даний час у суспільстві, обумовлюють зростання різних, особливо загострених, відносин у розвитку і поведінці підростаючого покоління. Серед них особливу тривогу викликають не тільки агресивність, а й конфліктність. Найбільш гостро цей процес виявляється на межі переходу з дитинства до дорослості– у підлітковому віці. Тому проблема поведініки підлітків, що торкається суспільства в цілому, повинна викликати глибоке хвилювання і батьків, і педагогів.

Найгірше, що може бути в педагогічному процесі – це конфлікти. Це викликано тим, що група учнів являє собою не тільки навчальне об'єднання людей, які зібралися для отримання знань, це також і сукупність людей, в якій об'єднані індивіди, між якими встановлюються певні зв'язки і відносини. Крім цього, учні мають свої конфліктні проблеми, що виникають поза межами навчання. Будучи важливим осередком суспільства,ПТНЗ поєднує і координує поведінку учнів, включає їх у єдиний навчальний-виробничий процес, створює умови для розвитку. У цьому середовищі в учнів, які вже вважають себе дорослими, формуються поняття, думки, закріплюються звички, схильності, стверджується репутація. Учні - підлітки трансформуються в певну особистість.

Конфлікти в підліткових колективах є результатом напруженості, і вони здатні порушувати систему комунікацій, послаблювати колективну єдність, знижувати і групову єдність, і функціонування групи в цілому.

Як і в будь-якому елементі суспільного життя, так і в педагогічному процесі професійно-технічних закладів вирішенню конфліктів приділяють особливу увагу, а ще ми прагнемо запобігти виникненню конфліктів за допомогою профілактичних заходів. Адже нашим випускникам – кваліфікованим робітникам – працювати доведеться в безпосередньому спілкуванні з людьми. І тому ми переконуємо своїх учнів, що вони – майбутні працівники повинні бути врівноваженими, спокійними, а в колективі має панувати здоровий психологічний клімат. І дуже важливо, щоб підприємства-замовники кадрів тісно співпрацювали з нами –

навчальним закладом, що готує їм майбутніх працівників. Саме специфіка майбутньої роботи учнів і формує напрями психологічної роботи педагогічного колективу.

Найпоширеніші види конфліктів, що виникають в навчальному закладі:

Міжособовий конфлікт. Він виникає між учасниками педагогічного процесу одного або різних статусів: викладач – учень, викладач – викладач, учень – учень. Багато хто вважає,

що основними причинами цих конфліктів є необґрунтовані домагання або несумісні характери учасників ситуації. Дійсно, зустрічаються люди, яким через особливості характерів, відмінностей в поглядах, манері поведінки дуже непросто спілкуватися один з одним. Проте більш глибокий аналіз показує, що в основі таких конфліктів, як правило, закладені об'єктивні причини.

Конфлікт між особою і групою. Як відомо, неформальні групування встановлюють свої норми поведінки, спілкування. Кожний член такого групування повинен їх дотримуватись. Відступ від прийнятих норм групування розцінюється як негативне явище,

виникає конфлікт між особою і групуванням. Ще один поширений конфлікт цього типу – конфлікт між учнівською групою і викладачем. Найбільш важко такі конфлікти відбуваються при авторитарному стилі педагогічного спілкування.

Міжгруповий конфлікт. Наше училище як і будь-яка інша організація, складається з формальних і неформальних груп, між якими можуть виникати конфлікти. Наприклад, між адміністрацією та викладачами, між викладачами та майстрами виробничого навчання, між неформальними групами, між адміністрацією і профспілкою та ін .

Реалістичні конфлікти викликані незадоволенням певних вимог учасників або несправедливим, з точки зору однієї або обох сторін розподілом між ними яких-небудь переваг і направлені на досягнення конкретного результату – наприклад, конфлікт між учнем і викладачем через оцінку.

Нереалістичні конфлікти мають на своїй меті відкритий прояв негативних емоцій.

Розпочавшись як реалістичний, конфлікт може перетворитися на нереалістичний, якщо предмет конфлікту надзвичайно значимий для учасників, а вони не можуть знайти єдине рішення, розв’язати ситуацію. Це підвищує емоційну напруженість і вимагає звільнення від негативних емоцій, що накопичилися. Нереалістичні конфлікти набагато складніше врегулювати, додати їм конструктивний характер.

Надійний спосіб профілактики нереалістичних конфліктів в ПТНЗ– створення сприятливої психологічної атмосфери підвищення професійної майстерності і психологічної культури викладачів та майстрів виробничого навчання, оволодіння прийомами саморегуляції емоційних станів в спілкуванні. Якщо нереалістичні конфлікти відбуваються між учнем і викладачем то можна поставити під сумнів професійну придатність останнього.

При виникненні конфлікту його, звичайно, необхідно якомога швидше розв’язати, а ще краще прагнути запобіганню конфліктних ситуацій. Для цього можна використати наступні прийоми профілактики конфліктів у педагогічному процесі:

- створення сприятливої обстановки для спілкування членів педагогічного та учнівського колективів між собою з метою запобігання конфліктам:

- підтримка співробітництва між учнями та педагогами як універсальний спосіб запобігання та профілактики конфліктів.

Підтримка й зміцнення співробітництва, відносини взаємодопомоги є центральною проблемою тактики попередження конфліктів. Її вирішення носить комплексний характер і містить методи: соціально-психологічного, організаційно-управлінського, морально-етичного характеру.

Найважливішими із соціально-психологічних методів, орієнтованих на коригування думок, почуттів і настроїв людей, є такі:

- метод згоди – припускає проведення заходів, націлених на залучення потенційних конфліктерів у загальну справу, у процесі здійснення якої в можливих супротивників з’являється поле загальних інтересів, вони краще пізнають один одного, звикають

співпрацювати, спільно розв’язувати наявні проблеми;

- метод доброзичливості, розвитку здатності до співпереживання та співчуття до інших людей, до розуміння їхнього внутрішнього стану припускає вираження необхідного співчуття товаришеві по роботі, готовність надати йому практичну підтримку; використання

цього методу особливо важливе в кризових ситуаціях, коли вираження співчуття, широка й оперативна інформація про події, що відбуваються, набувають особливо важливого значення;

- метод збереження репутації партнера, поваги до його гідності; у разі виникнення будь-яких розбіжностей, що можуть спровокувати конфлікт, найважливішим методом запобігання негативному розвиткові подій є визнання гідності партнера, вираження належної

поваги до його особи; визнаючи гідність і авторитет опонента, ми тим самим стимулюємо відповідне ставлення його до нашої гідності й авторитету;

- метод взаємного доповнення припускає покладання на такі здібності партнера, якими не володіємо ми самі; творчі учні нерідко не схильні до монотонної, рутинної, технічної роботи, однак для успіху справи потрібні як творчі, так і роботящі учасники; метод

взаємодоповнення особливо важливий під час формування учнівських робочих груп, котрі в цьому випадку виявляються дуже міцними;

- метод недопущення дискримінації учнів вимагає уникання підкреслення переваги одного над іншим, а ще краще і якихось розходжень між ними; із погляду профілактики конфліктів метод має переваги, дозволяючи уникнути появи таких негативних емоцій, як почуття образи;

- метод психологічного піднесення припускає, що настрій людей, їхні почуття піддаються регулюванню, потребують певної підтримки, для цього існує багато способів: навчальні екскурсії, колективні проекти та презентації, підготовлені учнями та педагогами, святкові виховні заходи та різні форми проведення спільного відпочинку. Ці та подібні до них заходи знімають психологічну напруженість, сприяють емоційній розрядці, викликають позитивні почуття, взаємні симпатії та створюють морально-психологічну атмосферу в організації, що запобігає виникненню конфліктів.

Запобіганню конфлікту сприяє все, що забезпечує збереження нормальних стосунків між педагогами та учнями, зміцнює взаємну повагу й довіру. Ще одним дуже важливим компонентом у формуванні здорового психологічного клімату у педагогічному колективі та профілактики конфліктів є рівень культури кожного

педагогічного працівника. Адже наш центр готує представників професій, які займаються обслуговуванням населення, а тому дуже важливим моментом в навчально-виховному процесі для кожного педагога – бути взірцем уміння спілкування та взірцем уміння

толерантного відношення для своїх учнів. На власному прикладі доносити до відома своїх підопічних правила та норми поведінки в суспільстві.

 Поради викладачам:

1. Педагоги які не уникають конфліктів, а прагнуть їх вирішити, набувають безцінного особистого досвіду управління конфліктами. До них приходить розуміння мотивів поведінки педагогів і учнів, поступово виробляються навички прогнозування й управління ними.

 2. В педагога на роботі має бути робочий настрій, негативні емоції, пов'язані з особистими проблемами, залишаються поза навчальним закладом.

3. Не уникаєте конфліктів між учнями і викладачами, а спрямовуйте процес їх вирішення в конструктивне русло та не затягуйте терміни їх вирішення.

4. Однаково справедливо ставтесь до всіх своїх учнів та колег.

5. Всю свою педагогічну діяльність в робочий час зосереджуйте на процесі навчання та виховання.

6. Не допускайте приниження учнів, а піднімайте їхній розвиток до свого рівня.

7. Навчайте своїх учнів умінню вчитися.

Звісно, конфлікти в педагогічному процесі неминучі. Невипадково професія педагогічного працівника визнається однією з найважчих за своєю психофізіологічною напруженістю і стоїть на одному рівні за показниками напруженості праці льотчиків- випробувачів і альпіністів. Тому однією з проблем у педагогіці є питання конструктивного вирішення конфлікті.

 Список використаних джерел

1. Анастазі А. Психологічне тестування: кн.2 / За ред. К.М. Гуревича, В.І. Лубовским – М:

Наука, 1982.

2. Волков Б.С. Вікова педагогіка / Б.С. Волков.– М.: ЕКМОС, 2004.

3. Дубровіна І.В. Практична психологія освіти / І.В. Дубровіна. – М. : ТЦ «Сфера», 1998.

4. Кон І.С. Психологія ранньої юності / І.С. Кон.– М.: Освіта, 1989.

5. Любимова Л.Д. Вікові періоди психічного розвитку дитини / Л.Д. Любимова // Питання

психології. – 1996.

6. Семенюк Л.М. Хрестоматія з вікової психології / Л.М. Семенюк.– М.: Міжнародна

педагогічна академія, 1994.__